Вилікувати ялину

 

    – Володимире Володимировичу, який масштаб гибелі ялини в Україні і в чомупричини?

    – Наше підприємство обслуговує чотири області – Вінницьку, Одеську, Житомирську та Хмельницьку. Можу сказати, що кожен регіон має свої лісопатологічні проблеми, які обумовленірозташуванням та складом лісів. Також вони мають спільні проблеми, серед яких зараз виділяємосанітарний стан ялинових та соснових насаджень. Про масове всихання ми можемо говорити, впершу чергу, по ялині. Тому що найбільше проблем, на сьогодні, саме з нею. Чому так? Ліс – цеживий організм зі своїми законами, принципами існування (хворіє, горить, підпадає під негативнудію різних чинників), він також потерпає від шкідників, і це не тільки комахи. Всі ці проблемипостійно вивчаємо: щосезону маємо новий досвід. Ми вимушені постійно вчитися, постійносамовдосконалюватися, тому що щороку є нові виклики.

    Наші вчені підрахували, що на один гектар лісу біомаса птахів становить 300–500грамів, гризунів – 3–4 кілограми, а комах до 300кілограмів. Зрозуміло, що комахи, та найбільшасила, яка може тією чи іншою мірою впливатина санітарний стан лісу. Шкідників-комах у ціймасі в певний сезон небагато – до 15%, алеколи починають створюватися умови для їхньогорозвитку, то кількість збільшується в десяткиразів. І починаються проблеми з лісом. Однагусінь чи личинка шкідника за свій періодрозвитку з’їдає від одного грама до 30 грамівлистя чи шпильок (у залежності від виду). В середньому на дереві листя від семи до 20 кілограмів.

    Зрозуміло, що насадження ослаб-люються через різні причини. В першу чергу,відбуваються кліматичні зміни: у 2009–2011 роках було надзвичайно спекотне літо з мінімальноюкількістю опадів. Літо – це сезон, коли дереву, що росте, необхідна волога, але вона не завждибула. Це – друга хвиля всихання ялини – по зоні Південного Полісся й по зоні лісостепу. А першапочалася раніше: за останніх 10 років у зоні нашого обслуговування було суцільними санітарнимизрубами здійснено близько двох тисяч ялини європейської. Боюся давати прогноз, але можусказати, що пройде 5–7 років, і залишаться мінімальні площі насаджень ялини європейської.Основна причина вирубок – у нас лютує так званий короїд типограф. Він масово заселяєослаблені дерева ялини, нищить його. Якщо дерево н

ормальне, то при спробі масовогозаселення воно виділяє живицю, і місця, які уражає жук, заливає живицею. Таким чином вонобореться.

    Якщо ж насадження ослаблені, тоді виникає проблема масового заселення: кількадесяток самок відкладають до 100 яєчок кожна, при цьому цей вид шкідника може давати додвох видів поколінь (сестринське покоління). Тому ми можемо спостерігати дві хвилі всиханняялини протягом року. Вчасно виявити заселення дуже складно – жуки заселяють спочатку зонутонкої кори (на висоті 10 м та вище).

    Найефективніший та оперативний метод боротьби – суцільна санітарна рубка (навітьпроведення вибіркових санітарних рубок тільки відтерміновує проведення суцільної рубки), приякій виявляються групи дерев, заселених цим шкідником. З одного боку, ми отримуємо певнийекономічний ефект та оздоровлюємо ліс. Тому що, якщо дерева постоять заселеними більше 2–3-х тижнів, то відбувається посиніння деревини, вона втрачає свої якості й не може бутиреалізованою.

    Колеги в Карпатах застосовують феромонні пастки, але в наших умовах, на Поділлі, цетрохи важко, тому що у нас немає суцільних масивів, також ж є певні проблеми із застосуваннямцих пасток. Застосовування хімічних обробок – також неефективне, при цьому воно дужедороге. Це стосується ялини в межах нашої зони обслуговування.

    Хочу зразу ж відзначити, що цей процес є актуальним не тільки для України. Ця проблемає досить гострою для всієї Східної Європи. Як наслідок, у Білорусі наприкінці вересня 2013 р. булапроведена міжнародна наукова нарада з питань всихання ялинових лісів у Білорусі, Латвії, Литві,Росії та Україні. Зараз великі площі всихання зафіксовані у Росії – більше 200 тис. га, Білорусі – 3,2 тис. га, аналогічні площі у Литві. В Україні – площа проблемних насаджень – більше 30 тис. га. Боюсь прогнозувати, але Подільська земля може залишитися без ялинових деревостанів через 5–8 років. Це регіональна проблема Східної Європи.

    – Процес всихання стосується тільки ялин?

    – Ні. Зараз ми досліджуємо нову проблему в соснових насадженнях: у Новоград-Волинському, на Житомирщині, ми провели нараду-семінар, на якій піднімали питання всихання іялини, і сосни, і ясена. Ми акцентували увагу на тому, що на Поліссі зараз виникла нова проблема, зумовлена і певними екологічними змінами, і через брата короїда-спепографа –верхівкового короїда, який починає заселяти верхню частину сосни: кілька самок відкладаютьяйця, а личинки «відпрацьовують» деревину під корою. Дерево починає всихати.

    Чому ми звертаємо увагу саме на цю проблему? Сьогодні площі пошкоджених нимнасаджень поки ще невеликі, але є одне «але»: вони зростають уже у певній прогресії (у 2012 р. цих ділянок було не більше 10, а у 2014 р. – вже 240). Середній розмір ділянки зріс від 0,7 га до 1,4. Суцільними санітарними рубками у 2012 р. було пройдено 11 га, а в 2013 р. – 156 га, і запівроку 2014 р. – більше 300 га. Найбільше страждають соснові насадження у східних райониЖитомирської області. Це я наводжу факти із насаджень, які потрапили під суцільні санітарнірубки по зоні Полісся. Якщо у 2013

р. осередки верхівкового короїда були виявлені у восьмилісових господарствах Житомирщини, то у 2014 р. – на 17-и підприємствах. А якщо подивитисябаланс санітарних рубок, то насадження пошкоджені верхівковим короїдом посідають зараз перше місце – 38%, при тому, що у балансі шкодочинних факторів – зафіксовано тільки 2%площ від загальної цифри. При цьому хочу наголосити, що і короїд-типограф, і верхівковийкороїд активізують розповсюдження по стовбуру гриби офіостоми, які викликають так звану«синєву». Яка після відпрацювання короїдами дерев, швидко розповсюджується по всьомустовбуру. Це призводить до втрат деревиною своїх ділових якостей.

    Я також хочу наголосити, що верхівковий короїд собою активізує процеси заселеннягрибів, також він негативно впливає на деревину: заселяється у ній, стається посиніння,втрачається технічна якість деревини (на таку сосну падає ціна, підприємство несе грошовівтрати). Ми підрахували, що на одному гектарі втрати можуть сягати 30–40 тисяч гривень. Тому ми задаємо питання, що якщо виявляються осередки всихання, пов’язані із верхівковим короїдом ігрибком, то необхідно в найкоротші терміни забрати ці дерева (проводити або вибірковусанітарну рубку – вибирати свіжозаселені дерева, або суцільну санітарну рубку). Таким чином мизменшуватимемо кількість шкідника. Він дає до двох поколінь протягом одного сезону: одна самка дає 30–70 яєчок, з них вийде ще певна кількість самок, яка теж дасть стільки ж яєчок. І площа пошкоджень буде зростати. Тому коли шкідника багато, то дерево відмирає буквально за 2–3 тижні після масового заселення та розвитку личинок. Ще можна згадати про опеньок осіннійта кореневу губку – хвороби, які постійно супроводжують ялинові насадження. Ще однією зпричин можна назвати сильні вітри, які розхитуючи дерева ялини, підривають кореневу систему дерев, яка в зоні тонкого коріння втрачає зв’язок з грунтом – і знов-таки порушується воднийбаланс дерева.

    – Коли почалося масове всихання ялини та сосни?

    – Якщо говорити про ялину, то у 2012 р. у східній частині Житомирської області у рядіпідприємств. Тоді ми суцільними санітарними рубками зрубали 12 га ялини з цієї причини. У 2013 р. з цієї ж причини рубками було зрубано 156 га хвойних, у 2014 р. – 240 га. Це тільки на Поліссі.

    – Чи можна уражене дерево вилікувати повністю?

    – Думаю, що в умовах міста можна. Але в умовах лісу надзвичайно важко. Я знаю, що за кордоном дереву роблять ін’єкції певним препаратом. Але в наших умовах, коли шкідникомзаселяється 10–20 соток лісу, а це до сотні дерев, зробити це важко. Що стосується феромоннихпасток, то наша проблема в тому, що в Україні зафіксовано досить невелику кількість препаратів, за допомогою яких можна вести боротьбу проти шкідників лісу – їх є 10 (у сільськомугосподарстві на багато більше), феромонів дозволених – 1–2. Шкідників же у нас – дуже великакількість. Тим більше, що ці препарати потрібно купувати або в Росії, або в Білорусі, або в Польщі(самому виробнику, щоб зареєструватися, потрібно сплатити великі кошти). І це дійснопроблема. Тому що феромонні пастки дозволяють шкіднику не заселятися в насадження. Нині цедійсно важливо: поки шкідника не дуже багато, ці площі із заселенням верхівковим короїдом,потрібно швидше планувати під санітарно-оздоровчі заходи. Ми вибираємо з лісу свіжозаселенідерева, і таким чином ми намагаємося боротися із ростом чисельності шкідника.

    – Чим загрожує ця проблема, якщо її не вирішувати?

    – Вона вирішується, якщо не допускати нашестя. Всихання лісових насаджень – цециклічні явища регіонального чи суцільного характеру. Важче з ялиною, тому що площанасаджень її не велика. А сосна, я думаю, повинна залишитися, якщо ми вчасно будемопроводити оперативні санітарно-оздоровчі заходи. Зрозуміло, що певна частина насадженьзагине.     Середня загроза пошкоджень – близько 6% від лісопокритої площі. На даному етапінайбільше загроз – у ялини. Торік суцільними санітарними зрубами було зрубано 2700 ганасаджень (більше на Житомирщині). Станом на сьогодні суцільними рубками пройдено 1200 га.Прогнозувати важко. До вирішення питання ми підключили науковців, вони вивчають причини,орієнтують нас на заходи по боротьбі зі шкідниками, і ми їх застосовуємо.

 

Оксана МИКОЛЮК Видавничий Дім «Еко-Інформ»

< Попередня новина Наступна новина >