Господарська діяльність включає в себе декілька видів. Окрім рубок головного користування, які проводяться за умов, коли стан деревостанів досяг віку зрілості, і запас, що вирубується, не перевищує річний приріст насаджень, застосовуються ще й рубки догляду за лісом та санітарні. Суцільні санітарні рубки здійснюються в насадженнях, які під дією шкідників, хвороб, внаслідок стихійних природних явищ та техногенного впливу втратили біологічну стійкість і захисні властивості, а самі насадження прогресують до всихання, відпаду та розповсюдження шкідників та хвороб на оточуюче середовище. На превеликий жаль, попередити та не допустити негативні явища, вдається не скрізь і не завжди. Тому головне завдання лісоводів виявити ознаки пошкоджень, вжити термінових лісогосподарських заходів з локалізації заражень та ліквідації їх наслідків. Для вирішення цих завдань залучаються спеціалісти наукових установ, які обстежують кожну окрему ділянку, дають свої висновки, рекомендації щодо наступних дій.
Слід відмітити й те, що за останні роки, навіть десятиліття, спостерігається значне збільшення масових всихань лісу - це проблема не однієї країни і не окремих регіонів. Так, на сьогоднішній день в Україні найбільше потерпає Ялина Європейська, особливо загрозливим це явище є в Карпатах. Однією з причин вважається заміна «основних» насаджень «похідними», тобто на раніше зрубаних площах, де проростала ялиця біла, бук звичайний було в свій час висаджено смереку. Проте це одне з припущень, яке не знайшло повного наукового підтвердження і до кінця не вивчено. Також, існує інша думка, це зміна еколого-кліматичних та гідрологічних факторів, коли в посушливі роки змінюється рівень грунтових вод, а середня плюсова температура сягає рекордних рівнів. За таких умов в деревині відбуваються фізіологічні зміни, процес адаптації довготривалий і захисні властивості не справляються з наступом таких хвороб, як коренева губка та судинний мікоз. Судинний мікоз – це захворювання, під дією якого, з ледь помітних ознак за три – шість місяців насадження сосни оголюється від кори та відмирає.
В держлісгоспі проводяться заходи з попередження та локалізації наслідків негативних явищ, користуючись при цьому фізичними та біологічними методами. При фізичному – пошкоджена деревина вирубується, вивозиться, порубкові рештки спалюються. Біологічним методом передбачено створення лісових культур сосни звичайної, в склад яких вводяться листяні породи, стійкі до захворювань, такі як береза бородавчаста, дуб червоний, дуб звичайний або повна заміна листяними породами ділянок, де відновлення соснового лісу недоцільно.
Однією з вагомих причин погіршення санітарного складу лісів є антропогенний фактор. Мабуть, кожному неприємно збирати ягоди і гриби, в місцях, де розкидане сміття, вилита пульпа та інші відходи виробництва. Надмірне відвідування лісу, особливо автотранспортом, відлякує птахів та звірів з насиджених місць, змушує змінювати ареали існування, зменшує їх популяцію, тим самим руйнуючи ланцюг самозахисту та самовідновлення природи.
Тільки дбайливе ставлення до природи, особиста відповідальність і поважне ставлення до лісу усієї громади можуть покращити і збагатити наші ліси.